Історія

Школа створена в березні 1992 року за ініціативою Едуарда Гурвіца, який на той час був головою Жовтневого району м. Одеси та справедливо вважав, що унікальна за своєю красою, архітектурою та історією будівля на Сабанеєвому мості, 3 повинна належати юному поколінню одеситів, які разом зі своїми педагогами перетворять її на справжній Храм Мистецтва.

Так з’явився Центр естетичного виховання дітей та юнацтва під керівництвом директора Алли Євгеніївни Півняк та були зроблені перші кроки на нелегкому шляху розвитку дитячої творчості.

Славетні традиції театральної Одеси та відсутність у місті навчальних закладів театрального профілю спонукали педагогів школи зосередити розвиток навчального закладу саме на цьому.

Так, у грудні 1996 р. за керівництва директора Владислави Миколаївни Сосицької з’явилася нова «Школа мистецтв №1 театрального профілю», яка зберегла у своїх стінах естрадне та художнє відділення. Це дало можливість, поряд із театральними проєктами, відкрити для рідної Одеси виставки юних художників та відомих майстрів у художній галереї «Міст» (якою керувала Тамара Михайличенко), а також суперпопулярну телепередачу та фестиваль «Зірочка» (художній керівник — Олександр Степанов).

Новим витком творчої історії цього навчального закладу став 2003 рік, який приніс будівлі на Сабанеєвому мості новий статус та нову назву: «Дитяча театральна школа м. Одеси».

А з 2005 року з приходом нового директора Олени Борисівни Ткач ДТШ активно розвиває нові проєкти — співпрацю з Національною спілкою театральних діячів, Українським театром ім. В. Василька, з Одеським театром ляльок, Муніципальним музеєм особистих колекцій ім. О. В. Блещунова, одеським відділенням «Інтелектуального форуму України» та іншими творчими організаціями. ДТШ та НТО «Дядя Федір» були засновниками Міжнародних фестивалів мистецтв «Одеський трамвайчик» та «Карпатська весна», надаючи методичну, творчу й практичну допомогу найрізноманітнішим артпроєктам.

У 2011 році відбулася дуже важлива для всіх нас подія — ДТШ переїхала на нову адресу — Софіївська, 24. Завдяки зусиллям небайдужих людей — тодішньої віцемерки Одеси Олени Павлової, заступниці начальника департаменту культури та мистецтв Людмили Крижалко, одеського мецената і бізнесмена Дмитра Шпинарьова — школа вирішила найболючіше питання — «квартирне». Ми впевнені, що у новій будівлі ДТШ досягне нових творчих висот!
Окремої згадки заслуговує наша театральна зала, яка була створена практично з нуля. Заради того, щоб учні мали справжню сцену, два окремих навчальних класи було об'єднано в один великий простір. Ця складна реконструкція стала можливою лише завдяки щедрій фінансовій підтримці багатьох друзів школи. Сьогодні цей омріяний простір продовжує розвиватися і саме зараз додатково оснащується професійними світловими приладами.
Ось як цю подію висвітлювали тогочасні видання:

Дитяча театральна школа у 2011 році переїхала до приміщення на вулицю Софіївську, і за досить короткий термін встигла практично повністю облаштуватись та налагодити процес навчання. До початку навчального року адміністрації установи вдалося освоїти та провести серйозні ремонтні роботи в приміщеннях будівлі, які раніше не використовувались. Тепер тут розміщуються додаткові класи та костюмерна кімната.

У 2020 році, напередодні свого 25-річного ювілею, «Театрало4ка» отримала новий статус і назву — Комунальний заклад початкової спеціалізованої освіти «Мистецька театральна школа м. Одеси». Це одна з умов реформи мистецьких шкіл, згідно зі змінами у Законі про освіту. Чесно кажучи, ми цьому не дуже й зраділи, бо нам здається, що чиновники від культури «перестаралися» і вигадали не зовсім грамотну назву. Якою ж ще може бути театральна школа, крім як мистецькою? Правильніше було б уже так: «Школа театрального мистецтва».

А у 2025 році міськрада своїм рішенням затвердила нашу нинішню назву — Одеська театральна школа. Але наша улюблена «кричалка»: «А! А! ДТШа!» — назавжди з нами!

З 2009 р. за підтримки Державного методичного центру при Міністерстві культури України наша школа проводить Всеукраїнські театральні семінари-практикуми для викладачів театральних шкіл, театральних відділень спеціалізованих творчих навчальних закладів, керівників та методистів закладів сфери культури. Програми цих семінарів різноманітні та дуже потрібні, адже за підсумками навчання всі учасники отримують офіційний документ про підвищення кваліфікації.

До 2016 р. вони проходили наприкінці березня у форматі бієнале (1 раз на 2 роки) і були присвячені Міжнародному дню театру, тому й отримали символічну назву — «Весна. Одеса. Театр».

А вже з 2018 р. «Театрало4ка» проводить ці семінари наприкінці театрального сезону та на початку вступної кампанії — у червні. І зрозуміло чому! Багато наших випускників вступають до творчих ЗВО країни і після 9-го, і після 11-го класів. Як відповідь на такий творчий запит і з’явився унікальний театральний проєкт — відкритий фестиваль абітурієнтів творчих навчальних закладів «Одеса.Театр.PRO» за підтримки НСТДУ.

Головна ідея цього фестивалю — щоб абітурієнти, які мріють стати акторами, режисерами, медійниками та спеціалістами інших творчих професій, зустрілися з майстрами, які набирають перші курси у різних творчих вишах України. За перші три роки фестивалю школа прийняла представників 18 українських міст та містечок. З 72 учасників цих фестивалів 44 стали студентами творчих навчальних закладів різних міст і країн. Експертами «Театр.PRO» були:

Богдан Струтинський (Київ) — голова НСТДУ, художній керівник Київського театру оперети, педагог КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого
Стас Жирков (Київ) — режисер, художній керівник Київського театру на лівому березі, педагог КМАЕЦМ
Станіслав Мойсеєв (Київ) — режисер, педагог КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого
Ніна Гусакова (Київ) — режисерка, доцентка КНУКіМ
Оксана Стеценко (Харків) — актриса і режисерка Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка, педагогиня ХНУМ ім. І. П. Котляревського
Анатолій Лобанов (Харків) — актор Харківського театру ім. О. С. Пушкіна, професор ХНУМ ім. І. П. Котляревського
Дмитро Захоженко (Львів) — головний режисер Львівського театру Лесі Українки, педагог ЛНУ
Олена Баша (Львів) — акторка Львівського театру для дітей та юнацтва, доцентка ЛНУ
Лєна Лягушонкова (Київ), Наталія Блок (Херсон) — сучасні українські драматургині

та багато інших високопрофесійних фахівців у царині театральної педагогіки.

Варто відзначити, що всі ці роки школа пишається своїми чудовими викладачами, які працюють з дня її заснування — професіоналами з великої літери: Світланою Риськіною, Світланою Кисельовою, Оленою Пророк.

Протягом багатьох років надійною опорою та душею школи залишаються педагоги, які плідно працюють і передають свій неоціненний досвід: Ірина Овчаренко, Тетяна Ісачкіна, Ірина Ульяненко, Віра Коваль, Федір Ткач, Наталя Степаненко, Євгенія Богданова.

Згодом викладацький склад поповнився новими яскравими іменами. До нашої команди долучилися: Ельмір Ганбаров, Тереза Заурбекова, Олександр Козовякін, Лілія Величко, Віра Курова, Оксана Панченко, Світлана Вітюк, Ганна Ніколаєва, Тетяна Стогул, Ольга Майорова.

З часом до нас приєдналася ще одна плеяда талановитих митців: Людмила Баранова, Катерина Сухобоєвська, Ольга Буйницька, Олена Коннікова, Любов Савіна.

Наша педагогічна родина продовжує невпинно зростати, залучаючи талановитих фахівців. До нас приєдналися: Наталя Бакіна, Євгенія Бондар, Андрій Клименко, Олена Кондрацька, Дарія Надьожа, Iрина Тільняк.

Особливою гордістю для нас є молоді викладачі Анастасія Ніколаєва, Ярослава Турбінська, Анна Матьковська, Яна Ковальчук, Павло Примак, Олександра Скліфосовська, Ольга Червоняк, Аліса Кочева та, звичайно, наші випускники, які після закінчення фахових ЗВО повернулися до рідної школи вже як педагоги: Павло Кошка, Світлана Надопта, Ганна Комадовська, Євгенія Осадча (Бур’ян), Ганна Серебряннікова.

На жаль, останні роки затьмарилися тяжкими втратами наших прекрасних колег і чудових педагогів — Самуїла Імаса, Миколи Балдіна, Ірини Каплі. Завжди пам’ятаємо і бережемо у серці спогади про цих прекрасних людей, які виховали сотні талановитих учнів.

Школа пишається своїми блискучими учнями, які щороку підкоряють журі фестивалів та конкурсів усіх рівнів.

Наші діти успішно проявляють себе і на професійній театральній сцені, беручи участь у виставах «Вишневий вітер», «Втомлені сонцем», «Місто мого дитинства», «Сімейні історії» (Український театр), «Встигнути в Лімпопо» та «Одеса-мама» (Театр Музкомедії). Прізвища юних акторів — учнів школи ви зустрінете і в титрах кінофільмів «Пекельна хоругва, або Козацьке Різдво», «Зірка героя», «Круч», «Біля річки», «Сильніше вогню», «Острів сюрпризів», «Сезон відкриттів», українських серіалів «Спіймати Кайдаша», «Ліквідація», «Слуга народу», «Папік», «Центральна лікарня» та ін.

Усі шанувальники телепрограми «Найрозумніший» пам'ятають нашого Максима Наконечного як найблагороднішого переможця цієї гри, а вже через 15 років у 2022-му фільм «Бачення метелика» цього молодого українського кінорежисера представляв Україну на Каннському кінофестивалі.

У 2015 році наша випускниця Аріна Постолова знялася у фільмі Єви Нейман «Пісня пісень» та стала володаркою двох «Золотих ДЮКів» на VI Одеському міжнародному кінофестивалі. А список випускників, які вступили до творчих вишів або вже реалізувалися у професії як актори, режисери ігрового та документального кіно, телепродюсери та ведучі, художники, дизайнери, музиканти — з кожним роком продовжує розширюватись, і їхня кількість уже сягнула понад сотню!

Вистави, концерти учнів школи стали довгоочікуваним святом і в «Будинку з ангелом», і в Дитячому притулку №1, і в Дитячому притулку «Дорога до дому», і в санаторії для ветеранів війни на Фонтані, дитячих садках, бібліотеках, у військовій частині моряків, для воїнів, які проходять реабілітацію в одеському шпиталі та просто в одеських школах. А як ви вважаєте, хто супроводжував мера Одеси у костюмах батьків-засновників міста на святкуванні Дня міста? Хто бадьоро крокував на Думську площу до головної ялинки Одеси у складі новорічного карнавалу? Хто зустрічав сера Олега Філімонова на палубі білого лайнера одеської Гуморини? Звичайно ж, наші діти!

Наші діти, які так непомітно перетворюються на випускників, на успішних людей, на колег з творчого цеху, які не забувають свою — alma mater — Одеську театральну школу.

Чудовою традицією нашої школи став «Навчальний театр», який об’єднує випускників різних років та є творчим майданчиком для учнів базового акторського курсу та «Акторської школи» для дорослих.

У квітні 2009 р. вистава «Міна Мазайло» брала участь у Міжнародному театральному фестивалі «Південна маска» (м. Миколаїв) та завоювала диплом у номінації «Творче відкриття фестивалю».

А у вересні 2009 р. вистава «Облом-off» виборола перше місце на Міжнародному театральному фестивалі «Живи!» в Криму.

Вистави «Служниці» та «Спати хочеться» отримали перші премії одеських фестивалів «Золота маска Шекспіра» та «Квитків немає» відповідно.

Традиційним заходом «Театру випускників» є підготовка свята «Посвячення у мистецтво», що проходить щороку у жовтні для нових учнів школи. З 2005 року автором сценарію та режисером цього заходу є режисер-педагог Федір Ткач. Приємно, що останніми роками до написання сценарію активно підключаються молоді режисери-педагоги Світлана Надопта, Ганна Комадовська, Павло Кошка.

Активно розвиваючись та приймаючи виклики останніх років, школа з 2012 року створила абсолютно нову структуру театрального відділення, напрацьовану багаторічним колективним творчим досвідом. Успіх цієї методики підтверджують наші випускники, які після навчання у школі, як ми говоримо — «ідуть у професію» та прославляють свою школу, свою «Театрало4ку», свою творчу alma mater.

Ми можемо з гордістю стверджувати, що Одеська театральна школа стала по-справжньому професійним навчальним закладом і міцно зайняла нішу базової школи початкової театральної освіти в Україні!